У 2024 році темпи поширення та утвердження української мови сповільнилися. Про це заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, коментуючи актуальний стан мовної ситуації в Україні. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі мовного омбудсмена.
За словами Кременя, негативні тенденції пов’язані не лише з внутрішніми чинниками, а й із системною протидією з боку Росії. Агресор, як наголосив посадовець, продовжує атакувати українську ідентичність через цифровий простір — соціальні мережі, телеграм-канали та медіа, особливо в південних і східних регіонах. Такий інформаційний тиск спрямований насамперед на молодь і впливає на формування її мовних звичок.
Одним із тривожних сигналів Кремінь назвав скорочення кількості учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною. За результатами досліджень, серед школярів цей показник зменшився на 17%, серед батьків — на 11%, а серед педагогів — на 8%. Паралельно фіксується зниження рівня використання державної мови в навчальних закладах та посилення русифікації онлайн-середовища.
Окрему увагу мовний омбудсмен приділив мовній поведінці молодого покоління. Сьогодні лише 37% учнів спілкуються українською з друзями, а вдома державною мовою користуються 39% школярів. Крім того, на 10% скоротилася частка дітей, які обирають українську мову для спілкування в інтернеті.
У відповідь на ці виклики Кремінь окреслив ключові пріоритети державної мовної політики. Серед них — повноцінне виконання програми розвитку української мови до 2030 року, завершення реалізації мовного законодавства, впровадження чинного правопису, а також розробка фахової термінології в різних галузях. Окремо наголошено на необхідності виконання рішень Конституційного Суду щодо офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов.
Також передбачено активізацію роботи Національної комісії зі стандартів державної мови, підтримку вивчення української за кордоном і сертифікацію рівня володіння нею як іноземною. Ще одним завданням є створення спеціального підрозділу в структурі Міністерства культури, який відповідатиме за формування та реалізацію мовної політики.
«Забезпечення провідної ролі української мови в усіх сферах життя має стати стратегічною метою держави, адже це напряму пов’язано з національною безпекою та стійкістю країни», — підсумував Кремінь.
Нагадаємо, закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» діє з липня 2019 року й поступово запровадив обов’язкове використання української у сфері влади, обслуговування та медіа. За порушення вимог законодавства передбачені штрафи, а з січня 2022 року друковані ЗМІ зобов’язані виходити державною мовою.
