Брак особового складу змушує Генеральний штаб Збройних сил України вдаватися до непопулярних рішень, зокрема перекидати військовослужбовців протиповітряної оборони до піхотних частин. Про це пише британське видання The Guardian, посилаючись на джерела серед офіцерів ППО.
За словами одного з командирів, ситуація поступово наближається до критичної межі, адже нестача підготовлених фахівців напряму впливає на здатність ефективно прикривати повітряний простір. Він наголосив, що особовий склад ППО не проходив відповідної підготовки для участі в сухопутних боях, а у разі потрапляння в полон такі військові можуть стати джерелом витоку чутливої інформації.
Деякі співрозмовники The Guardian також стверджують, що в окремих випадках переведення до піхоти використовується як форма дисциплінарного покарання. Інший офіцер підрозділу ППО розповів, що наразі у нього залишилося менш як 50% штатного складу. Попри це, під час перевірки комісія вимагала передати ще людей на передову. За його словами, фактично віддати можна лише військових старшого віку або тих, хто вже зазнав поранень, що негативно відбивається на бойових можливостях підрозділу.
Про кадрові проблеми говорять і в частинах територіальної оборони. Офіцер 114-ї бригади ТрО повідомив, що з 90 новобранців, які нещодавно прибули до підрозділу, лише 24 відповідали мінімальним вимогам до служби. Решта — люди старшого віку, з проблемами зі здоров’ям або залежностями, які мають слабку підготовку та недостатнє спорядження. За його словами, ще нещодавно ці люди жили цивільним життям у великих містах, а нині змушені перебувати в окопах, не маючи належних навичок.
Видання зазначає, що кадровий дефіцит став також чинником напруженості у відносинах між Україною та США. Причиною є відмова президента Володимира Зеленського знижувати мобілізаційний вік до 18 років. Раніше глава держави публічно наголошував, що таких планів у влади немає, а подібні кроки вважають передчасними та потенційно небезпечними.
Водночас радник керівника Офісу президента Сергій Лещенко заявляв про тиск з боку представників обох основних партій США щодо цього питання. Міністр оборони Рустем Умєров у відповідь підкреслив, що мобілізаційні заходи в Україні здійснюються виключно в межах чинного законодавства, а консультації з партнерами мають пояснювальний характер.
Нагадаємо, наприкінці грудня 2023 року уряд подав до Верховної Ради законопроєкт щодо вдосконалення мобілізаційних процедур. У квітні 2024 року парламент ухвалив його у другому читанні без норми про демобілізацію, а 16 квітня документ підписав президент. Закон набув чинності 18 травня.
Того ж дня запрацював мобільний застосунок «Резерв+», який дозволяє військовозобов’язаним оперативно оновлювати дані та переглядати інформацію з реєстру «Оберіг». За два місяці після запуску сервісу свої облікові дані оновили майже 4,7 мільйона осіб. А наприкінці липня у застосунку з’явилася функція відображення актуальної інформації про бронювання у цифровому військово-обліковому документі.
