У Києві 21 січня відбувся публічний захід, присвячений обговоренню «13 пріоритетних кроків держави у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України у 2025 році». Під час дискусії правозахисники, представники громадських організацій та експерти зосередили увагу на актуальних викликах у сфері захисту прав людини в умовах війни, зокрема щодо цивільного населення та мешканців тимчасово окупованого Криму, які зазнають системного тиску з боку Російської Федерації.
Про перебіг події повідомляє кореспондент Суспільне Крим.
Центральною темою обговорення стала необхідність формування послідовної та передбачуваної державної політики щодо осіб, які постраждали внаслідок повномасштабної війни. Учасники наголосили, що реалізація запропонованих кроків має сприяти відновленню справедливості, захисту базових прав і підвищенню довіри до дій держави.
До коаліції організацій, що працюють у сфері захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України, входять Центр прав людини ZMINA, громадські організації «Донбас SOS» та «Крим SOS», благодійні фонди «Право на захист» і «Схід SOS», громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», фонд Stabilization Support Services та Кримська правозахисна група.
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова підкреслила, що запропоновані пріоритети передусім спрямовані на захист цивільних осіб. За її словами, питання, пов’язані з військовослужбовцями, ветеранами та резервістами, є окремим блоком державної політики, тоді як діяльність правозахисної коаліції зосереджена саме на цивільному населенні. Вона зазначила, що значна частина рекомендацій адресована Верховній Раді України та стосується законодавчих змін.
Окремо Луньова наголосила на необхідності ефективного притягнення до відповідальності осіб, причетних до злочинів, скоєних на території України. За її словами, йдеться як про воєнні злочини, так і про правопорушення проти основ національної безпеки. Вона звернула увагу на масштаби проблеми — після початку повномасштабного вторгнення відкрито майже 150 тисяч кримінальних проваджень. Серед рекомендацій коаліції — удосконалення законодавства щодо відповідальності за колабораційну діяльність із урахуванням міжнародного права та наявної судової практики.
Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, своєю чергою, акцентувала на потребі створення повноцінних програм реабілітації для цивільних, які пережили полон. Вона зауважила, що на сьогодні держава має відпрацьований алгоритм допомоги для звільнених військових, тоді як цивільні досі залишаються поза системною підтримкою. Йдеться не лише про медичну допомогу, а й про житло, психологічну реабілітацію та соціальну адаптацію, адже багато з них не можуть повернутися на окуповані території.
Координаторка правозахисного напряму БФ «Схід SOS» Юлія Матвійчук звернула увагу на необхідність особливого захисту людей з інвалідністю та осіб похилого віку в умовах війни. Вона наголосила, що питання розміщення евакуйованих має розглядатися крізь призму гідності та турботи, а створення спеціалізованих місць для проживання таких людей є нагальним завданням для запобігання гуманітарним кризам. За її словами, держава має демонструвати відповідальність перед усіма громадянами — незалежно від того, чи перебувають вони на підконтрольній території, чи в умовах окупації.
Юристка ГО «Донбас SOS» Наталія Юрлова підкреслила проблему дискримінації внутрішньо переміщених осіб у питанні пенсійного забезпечення, зокрема тих, хто був змушений залишити домівки ще до 24 лютого 2022 року. Вона нагадала, що для цієї категорії ВПО діють додаткові обмеження — обов’язкова довідка, регулярна ідентифікація та обмежений вибір банків, тоді як переселенці після початку повномасштабної війни отримують пенсії на загальних умовах. Така нерівність, за її словами, є неприпустимою, а постанова Кабінету Міністрів №637, яка закріплює ці вимоги вже понад десять років, потребує скасування.
