Міністерство закордонних справ України виступило із публічною заявою у відповідь на твердження ООН щодо нібито утисків свободи віросповідання в Україні. У відомстві категорично заперечили такі закиди, наголосивши, що вони не відповідають реальному стану речей.
Як зазначили в МЗС, дипломати детально ознайомилися з 41-ю періодичною доповіддю Управління Верховного комісара ООН з прав людини, яка була оприлюднена 31 грудня 2024 року. У міністерстві вважають, що оцінки, викладені у документі щодо змін до закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», є викривленими та поданими без урахування контексту повномасштабної війни.
У зовнішньополітичному відомстві підкреслили: ухвалений закон не передбачає ліквідації чи заборони будь-якої церкви, яка діє на території України. Йдеться виключно про обмеження діяльності релігійних структур, що перебувають у підпорядкуванні центрів у державі-агресорі або відкрито підтримують збройну агресію проти України. Такий підхід, наголосили в МЗС, спрямований на захист національної безпеки й суверенітету, а не на втручання у свободу совісті громадян.
Українська сторона також звернула увагу ООН на те, що Росія систематично використовує релігію як інструмент війни. Через підконтрольну Російську православну церкву держава-агресор не лише виправдовує злочини, а й фактично освячує насильство проти мирного населення України. Саме тому держава має законне право й обов’язок убезпечити своїх громадян від такого впливу.
У МЗС наголосили, що закон має легітимну мету, відповідає принципам демократичного суспільства та передбачає чітку правову процедуру, в якій остаточне рішення ухвалює суд. Документ не тисне на особисті релігійні переконання вірян, а навпаки — звільняє їх від контролю структури, яку Парламентська асамблея Ради Європи визначила як ідеологічне продовження злочинного режиму.
Також у міністерстві нагадали, що саме Російська Федерація масово порушує релігійні свободи на окупованих територіях: йдеться про вбивства священнослужителів, руйнування храмів і святинь, переслідування громад, які не належать до РПЦ. Україна очікує, що Моніторингова місія ООН з прав людини у подальших звітах надаватиме об’єктивні оцінки та належним чином фіксуватиме ці злочини.
Водночас у доповіді ООН від 31 грудня Україну розкритикували за нібито відсутність достатніх підстав для припинення діяльності окремих релігійних організацій, зокрема структур, пов’язаних з Українською православною церквою Московського патріархату. У документі стверджується, що обмеження суперечать міжнародним стандартам, а національна безпека, на думку авторів звіту, не може бути аргументом для таких кроків.
Нагадаємо, 20 серпня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє діяльність релігійних установ, афілійованих із РФ. 24 серпня його підписав президент, а чинності документ набув 23 вересня — через 30 днів після офіційного оприлюднення.
Попри те, що в офіційних реєстрах УПЦ не має приставки «Московський патріархат», релігієзнавча експертиза засвідчила її структурний зв’язок із Російською православною церквою. Додаткову суспільну дискусію спричинила інформація про наявність у частини духовенства російського громадянства, яку сама церква називає маніпулятивною. Водночас низка місцевих рад — зокрема у Рівненській, Хмельницькій та Волинській областях — уже ухвалили рішення про обмеження або повну заборону діяльності УПЦ МП на своїх територіях.
